«Мій рідний край, моя громада»

Підсумки конкурсу «Мій рідний край, моя громада»

Нагадаємо, що відділом освіти, молоді та спорту Станіславської сільської ради в грудні 2019 року було проведено конкурс «Мій рідний край, моя громада». Завданням конкурсу було  виховання у молодого покоління громади шанобливого ставлення до краю, в якому вони проживають; підтримка дітей та молоді, небайдужих до майбутнього своєї громади, які цікавляться життям громади і виявили творчі здібності. Журі у складі заслуженого журналіста України, Члена спілки письменників і журналістів Херсонщини О.К.Голобородька, голови ГО «Білозерський центр регіонального розвитку»  Е.Є.Петренко та начальника відділу освіти, молоді та спорту А.Ю.Потапової, визначили переможців в таких номінаціях:

   В номінації «Авторський вірш»

І місце отримав вірш «Мій рідний край, моя громадо!», автором якого є станіславець Чуприна Богдан (12років);

ІІ місце журі присудило «Акровіршеві» Іванової Валентини (10років), яка теж зі Станіславу.

ІІІ місце – «Моє село!», вірш про с.Станіслав, написаний Лелеко Анною

(12років).

В номінації «Твір – роздум»  І місце отримала мешканка села Станіслав Мельник Ірина(16років), яка написала твір - роздум «Станіслав – колиска мого дитинства».

    В номінації «Малюнок» в молодшій групі  маємо такий результат:

І місце – « Моя Україна!», робота Зарубної Вікторії (7років, с.Широка Балка);

ІІ місце –«Ніч на Дніпровському лимані» Шабаліної Ліліани(7років, с.Широка Балка);

ІІІ місце розділили роботи «Закохуються люди, закохуються навіть…» Чучман Злати (7 років, с.Станіслав) та «Сонячні барви» Іванова Атрема (7 років, с.Широка Балка).

В середній групі переможцями стали:

І місце – «Майбутній парк - легені мого села», робота Скребель Карини (9 років, с.Станіслав);

ІІ місце – «Чарівні кручі» Кулібаби Нікіти (10 років, с Широка Балка);

ІІІ місце – «Мальовниче село» Бродовської Марини (10 років, с.Софіївка).

В старшій групі:

І місце розділили робота «Мирне небо моєї Батьківщини» Петренко Марії (11років, с.Станіслав) та робота «Моя мрія побудувати церкву у Широкій Балці, в мальовничому місці села» Волошина Богдана (12 років); 

ІІ місце – «Зимовий пейзаж в селі», який створив  Петрушак Денис (13 років, с.Станіслав);

ІІІ місце – «На березі лиману»,  Сербін Поліна (11 років, с.Станіслав).

Творче, креативне, розумне покоління нашої громади заслуговує на нашу з вами увагу, схвалення та підтримку! Переможці будуть запрошені для нагородження на зустріч із Станіславським сільським головою.              

                                                                     Інспектор відділу освіти, молоді та                    

                                                                     спорту О.Волошина

І місце

Мій рідний край, моя громадо! (Чуприна Богдан)

Мій рідний край, моя громадо!

В складні часи зараз живеш

Це із сусідами єднання

І польських  друзів бережеш.

В селі у нас великі зміни,

На краще, звісно, йдуть діла,

А запланованого стільки,

Що і вночі не спить наш голова.

Людей турбує все на світі

 І хочуть бачити вони:

Дороги гарні, світло всюди,

І білі яхти на воді.

Та тільки все це діло часу,

Робота всіх людей села:

Старих, малих і ненароджених,

Як говорив нам сам Тарас.

Прекрасне маємо село ми,

Сюди мандрує люд увесь,

Щоб подивитись на каньйони,

Закинуть вудку у лиман,

Зварити юшку й під гітару

Вкраїнську пісню заспівать.

А ще пройтися на байдарці

До маяка з веслом в руках,

Зробити селфі наостанок

 Й закинуть фото в інтернет.

Така і буде в нас реклама

Для всіх охочих відпочить

Адже найкращого релаксу ніде,

 Ніж в нас не віднайдеш.

Тож ми, майбутнє України,

Вже зараз хочемо сказать,

 Що ми достойна ваша  зміна

І туристичний бізнес в Станіславі

Буде процвітать.

ІІ місце

Акровірш (Іванова Валентина)

Світанки чисті, чайки над лиманом,

Та вітер шепче: «Це усе твоє!»

А ген далеко, вже за небокраєм, гора з горою пісню заведе.

Насипле ранок у долоні казки,

І ніч бентежна мріям крила дасть!

Село моє, величносте козацька,

Луна довкруж історія твоя!

А ми, частинки твого щастя,

Віншуємо твої діла!

ІІІ місце

 Моє село (Лелеко Анна)

Моє село, моя рідна домівко,

Моя стежина і моє вікно,

Пташки співають дзвінко-дзвінко

Та так, як ще ніколи не було.

Будуть співати до останку

Про мальовничий рідний край,

А потім знову на світанку

Помчать за небокрай.

Я бачу небо, буйні трави,

Я бачу скелі і лиман.

Все це я бачу в Станіславі,

Радіючи усім вітрам!

Робота  здобувача освіти 11 класу Станіславського ЗПЗСО ім. К.Й.Голобородька  Мельник Ірини Анатоліївни

Станіслав – колиска мого дитинства

                                                        Станіслав – гніздо лелеки

                                                          На верхівках сивих круч…

   Білозерщина – це край, де я народилася і живу, де все для мене миле, не байдуже… Мій  рідний  Станіслав – велике село, що розкинулося   на мальовничому березі Дніпро-Бузького лиману. Йдуть роки, змінюються люди, наш край, але не змінюється його мальовнича краса та чарівність. Вона вічна. Влітку з лиману дує легесенький вітерець, взимку ж, ніби задумливо вдивляючись у незбагненність, стоять засніжені скелі, сніжно-білі  та неповторні. Люблю такі моменти. Вони завжди будуть мені нагадувати про рідне село, дитинство і, де б я не була, не знаходилася, завжди  пам’ятатиму  його. Адже тут я народилася і виросла, як і мої батьки. Його історія творилася, твориться і буде творитися людьми, які тут проживають… Але перед тим, як розповісти про сьогодення, хотілося б згадати те, що  вже було, та повернутися   у  той час, коли тут жили та працювали наші предки. Адже знання  минулого допомагає  краще  осмислити прийдешнє, уявити майбутнє.

  Моя  батьківщина – це, перш за все, родина: мама, тато, брат і рідне  село.

  У другій половині ХV століття на мисі, що врізався в лиман, виник Станіслав, названий на честь литовського князя. У 1774 році з’явилася згадка про ці землі, як село, засноване запорожцями, які займалися рибальством, добували сіль і вирощували хліб. Безпосередня близькість до татар, турків і соляного промислу приваблювала козаків, як мед бджіл. Тут бував Сагайдачний, проходив Сірко, зимував Хмельницький. Про колишню славу тих часів місцеві розповідають своїм дітям до сьогодні.

  Мої рідні привчили з дитинства любити батьківщину, поважати односельчан, берегти природу. Саме тут безкрайній степ поєднується з Дніпро-Бузьким  лиманом. Тому сюди часто приїжджають робити цікаві фотосесії, або просто помедитувати наодинці з природою. Особливо красиво це місце виглядає навесні або на початку літа. В цей час на балках виростає зелена трава, а в повітрі відчувається п’янкий аромат степових рослин, який розноситься по всій окрузі. Цей запах символізує приближення канікул, радості і безтурботного дитячого щастя.

  Води, багаті рибою, зробили місцеве населення хорошими рибалками. Вітер і велика акваторія навчили людей будувати човни. Береги, порослі очеретом і лозою, змусили полюбити ремесло плетіння, глина – гончарство, заморські купці – вміння рахувати гроші і торгуватися, холодні зими – об’єднуватися.

  Найкрасивіший куточок природи  там, де  ти народився і виріс.  Дуже важливо, щоб люди  пам’ятали історію свого краю. Минуле завжди допомагає уявити майбутнє.

  Коли я виросту, можливо,буду жити в іншому місці, але цей куточок рідної землі залишиться найдорожчим. І дуже хочеться, щоб через багато років, Станіслав не втратив краси та сяйва, був найкращим селом для моїх дітей і онуків.

  І саме ми – є творцями історії нашої батьківщини. Ми – її майбутнє, і воно залежить від нас.

                                                  Єдине, що від нас залежить –

Принаймі вік прожити як належить.

                                  Л.Т.Смутченко