Людям із порушенням зору
Побудовано на платформі
Повернутися до новин

Відділ «Білозерське бюро правової допомоги» Херсонського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги роз’яснює «Щодо визначення місця проживання дитини»

Інформаційне повідомлення
23.06.2021

Багато спірних питань виникає у подружжя після розлучення: поділ майна, стягнення аліментів, порядок участі у вихованні дітей та ін. Але, однією з найгостріших проблем є проблема визначення місця проживання дитини, оскільки саме від  цього залежить кількість часу, який кожен з батьків може спілкуватися з дитиною, займатися її вихованням та організовувати відпочинок.

При цьому Сімейний кодекс України визначає, що мати, батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою (ст.141 Сімейного кодексу України). Слід зазначити, що відповідно до статті 160 Сімейного кодексу України, місце проживання малолітньої дитини визначається за згодою батьків, якщо дитина не досягла 10 років. Якщо ж дитині від 10 до 14 років, вона спільно з батьками бере участь у прийнятті рішення щодо свого місця проживання. В свою чергу, дитина, якій виповнилося 14 років та батьки якої проживають окремо, самостійно приймає рішення щодо місця свого проживання.

Таким чином, відповідно до положень вищевикладених статей батьки мають абсолютно рівні права щодо вибору ім’я дитині, виховання, розвитку, відпочинку, навчання, управління майном, та з багатьох інших питань, які виникають у сімейному житті. Не є виключенням і питання стосовно вибору місця проживання дитини. Так, якщо батьки дитини проживають окремо, вони можуть визначити її місце проживання шляхом звичайної домовленості між собою, або уклавши договір щодо здійснення батьківських прав та визначення місця проживання дитини. Такий договір укладається в письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

Однак на практиці виникають ситуації, коли батьки не знаходять порозуміння між собою з цього приводу та вимушені звертатися до органів опіки чи піклування або безпосередньо в суд, що передбачено ч. 1 ст. 161Сімейного кодексу України.

На практиці більшість батьків звертаються безпосередньо до суду. Оскільки рішення органів опіки та піклування не є остаточним і один з батьків може не погодитися з висновком цього органу. Крім того, у будь – якому випадку орган опіки та піклування, в силу вимог ст. 19 Сімейного кодексу України, буде приймати участь у вирішенні судом місця проживання дитини та висловлювати свою позицію, якщо батьки все ж таки будуть звертатися до суду з цього приводу.

Як вбачається зі змісту ст. 161 Сімейного кодексу України під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов’язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров’я та інші обставини, що мають істотне значення.

Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Якщо орган опіки та піклування або суд визнав, що жоден із батьків не може створити дитині належних умов для виховання та розвитку, на вимогу баби, діда або інших родичів, залучених до участі у справі, дитина може бути передана комусь із них.

Якщо дитина не може бути передана жодній із цих осіб, суд на вимогу органу опіки та піклування може постановити рішення про відібрання дитини від особи, з якою вона проживає, і передання її для опікування органу опіки та піклування.

Якщо  не визначено місце проживання дитини в договірному або судовому порядку, може виникнути ситуація, коли один із подружжя забирає дитину без згоди іншого та не повертає, але при цьому нічого не порушує, оскільки він/вона не позбавлені батьківських прав та відповідно до статті 141 СК України мають такі ж права на дитину.

Отже, якщо ви бажаєте уникнути вищезазначених обставин, пропонуємо визначити місце проживання дитини, скориставшись одним із запропонованих способів:

  1. Укласти договір, в якому визначити місце проживання дитини та участь другого із батьків у вихованні дитини. Такий договір визначає умови утримання (аліментні зобов’язання), виховання, навчання, догляду, які спрямовані на забезпечення нормального фізичного, духовного, морального розвитку дитини, та може містити положення щодо місця проживання дитини, договір має бути нотаріально посвідчений.
  2. Звернутись до суду з позовом про розірвання шлюбу та одночасним визначенням місця проживання дитини. Даний спосіб можливий лише у випадку, коли другий із подружжя не заперечує, а також, коли відповідач систематично ігнорує, не відвідує судові засідання.
  3. Якщо згоди щодо місця проживання дитини між подружжям не досягнуто, одночасно із зверненням до суду з позовом про розірвання шлюбу необхідно подати позов про визначення місця проживання дитини. З метою позитивного для позивача вирішення даного спору, в суді необхідно доводити наступні обставини: відповідальне ставлення до своїх батьківських обов’язків, стан здоров’я як батьків, так і дитини, матеріальне становище батьків, можливість забезпечення належних житлових умов, сімейний стан батьків, сталість соціальних зв‘язків дитини, її психологічний стан, місце навчання та інші обставини (шкідливі звички, графіки роботи, професія).

Порушуються Ваші права? Ви потребуєте допомоги в судах - звертайтеся до відділу "Білозерське бюро правової допомоги" Херсонського МЦ з надання БВПД з понеділка по п`ятницю  з 08.00 до 17.00 за телефонами: (05547)3-32-60+38 068 364-86-28 або за адресою: Херсонська область смт.Білозерка вул.Свободи,108.

Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги 0-800-213-103 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів).

2021 © Усі права захищено
Слідкуйте за новинами
Побудовано на платформі

Для забезпечення зручності у користуванні цим сайтом деякі сервіси використовують технологічні особливості, а саме - cookie. Таке функціональне рішення дозволить вам не вводити одну і ту ж інформацію кожен раз, коли ви повертаєтесь на цю сторінку, або переходите з однієї сторінки на іншу тощо. Залишаючись, ви даєте згоду на використання cookie.  Докладніше