Людям із порушенням зору
Побудовано на платформі
Повернутися до новин

Як Станіславська ОТГ ставиться до укрупнення та як розвивається сьогодні, – розмова з головою громади Володимиром Желуденком

Новина
19.02.2020

Як Станіславська ОТГ ставиться до укрупнення та як розвивається сьогодні, – розмова з головою громади Володимиром Желуденком

Київ, 19 лютого 2020.

Станіславська об’єднана територіальна громада з Херсонщини на початку децентралізації ставилася до реформи скептично, проте, побачивши успіхи колег, вирішила взяти відповідальність за свій розвиток. Із двох сільських рад на об’єднання погодилася лиш одна, проте зараз іде мова про укрупнення. Станіславську ОТГ планують об’єднати з сусідньою Олександрівською громадою, яка раніше відмовилася створювати одну громаду.

Як Станіславська ОТГ ставиться до укрупнення та як розвивається сьогодні – у рамках проекту УКМЦ DOBRE розповів голова громади Володимир Желуденко.

“Коли почалася реформа, у мене був певний скепсис. Це було нове. Тим паче за моєю спиною стоїть 5000 людей, і вести їх самому не знати куди – це було б нерозумно. Тому довелося довго вивчати. Ми об’їздили пів-України і все ж вирішили об’єднуватися”, – згадує Володимир Желуденко.

Станіславська сільська рада пішла з пропозицією про об’єднання до сусідніх Широкобалківської та Олександрівської сільських рад. Перша – погодилася, друга – вирішила піти своїм шляхом.

Як змінюється свідомість людей?

На вибори Станіславська ОТГ вийшла у жовтні 2017 року. Сьогодні в громаді проживає близько 8 тисяч людей. Великих бюджетоутворюючих підприємств у громаді немає, а скарбничка ОТГ наповнюється за рахунок малих підприємств та фермерів. Завдяки додатковим повноваженням бюджет росте, проте наразі ОТГ залишається дотаційною. Володимир Желуденко пояснює це тим, що громаді треба дати час, аби змінилася свідомість людей і вони почали більш відповідально ставитися до сплати податків.

“Місцеві доходи збільшилися, але цей процес потребує додаткового часу. Треба перебудувати свідомість громад. Кожен член громади повинен зрозуміти, що все залежить від нього особисто. Якщо я буду ухилятися від податків, другий-третій, то в громаді не буде грошей і розвитку”.

Не відразу громада готова була брати відповідальність. Володимир Желуденко приводить приклад із освітньої сфери:

“Коли ми тільки об’єдналися, я зібрав усіх керівників навчальних закладів. Якраз на той час вийшов новий закон, який давав їм можливість фінансової і господарської автономії. Я їм запропонував стати господарями – ми даємо кошти, а вони ними розпоряджаються. Керівники не захотіли, і вирішили, що краще, щоб фінансуванням займалася бухгалтерія сільської ради. Через рік одна школа вийшла з ініціативою взяти відповідальність, потім ще садочок. Це говорить про те, що змінюється свідомість людей – вони хочуть керувати своїм закладом”.

Що вдалося зробити?

Аби розуміти свій план дій, громада почала розробляти стратегію розвитку. У цьому Станіславській ОТГ допомогла програма USAID DOBRE. Пріоритетом розвитку громада бачить туризм.

Станіславська громада розташована на узбережжі Дніпровського лиману – саме тут Дніпро впадає в Чорне море. Місце, де прісна вода перетікає у солону морську видно неозброєним оком. До скель та лиману вже приїздять туристи, проте громада не отримує від цього прибутку.

Перш ніж розвивати туристичну інфраструктуру, громада вирішила почати зі сміття – завдяки роздільному сміттєзбиранню зробити громаду та її туристичні місця чистішими.

“Коли ми почали думати про туристів, ми побачили, що скелі у смітті, тому почали готувати проект роздільного збору сміття. Завдяки програмі DOBRE закупили 10 майданчиків для роздільного збирання. Поки що ми тільки сортуємо пластикові і скляні бутилки. Звичайно, відразу ми цю проблему не вирішимо, але принаймні частина сміття вже йде не в лиман, а на вторинну переробку. У майбутньому плануємо збільшувати кількість майданчиків. Спочатку люди не зрозуміли цього і контейнери повільно наповнювалися. Ми проводили інформаційну кампанію, зокрема, по школах. Зараз люди починають більше сортувати сміття”.

Також цього року за рахунок субвенції купили сміттєвоз.

“Не всі люди в селі розуміють пріоритет сміття, питають: навіщо витратили кошти на ті контейнери і сміттєвоз. Кажуть: краще б дорогу відремонтували. Я намагаюсь пояснити, якщо ми зараз не займемося сміттям, то завтра наші діти і внуки будуть жити в купі сміття. Це ж і наше здоров’я. І порядок у громаді вплине на розвиток ОТГ”.

Спільно з програмою DOBRE також встановили майданчики активного відпочинку на березі лиману. Це, каже Володимир Желуденко, також елементи туристичної інфраструктури.

“Ми думали, що ці майданчики будуть користуватися попитом лише влітку. Хотіли їх на зиму прикрити, сховати від вандалів. Проте виявилося, що люди там і в холодну пору відпочивають, тому вандали до майданчиків не дістались”.

Аби про Станіславську громаду знали не тільки туристи, а й інвестори, представники ОТГ їздять по різноманітних виставках, форумах, презентують себе на подіях та розповідають про себе в соцмережах.

Чи готова Станіславська громада до укрупнення?

Володимир Желуденко каже, що сприймає укрупнення їхньої громади з Олександрівською позитивно. Адже вони знаходяться поряд, мають спільну лікарню та музичну школу. До того ж, відповідно до розрахунків, укрупнена громада матиме 10 000 населення та індекс спроможності 3,6.

“По-перше, усі громади знаходяться на березі Дніпровського лиману. Відстань невелика – 5-7 км від однієї до іншої громади. У нас одна лікарня на три громади (Станіславська, Широкобалківська та Олександрівська сільські ради – ред), одна музична школа. Географічно і ментально так сталося, що всі три наші громади переодружувалися, перекумалися, всі один одного знають. До того ж ми географічно в “апендициті”, біля лиману та Миколаївської області, і більше нікого до нас не можуть приєднати”.

Володимир Желуденко згадує, що пропонував об’єднатися Олександрівській громаді ще у 2017, але тоді вони були проти.

“Чим більша громада, тим більше коштів ми зможемо акумулювати і втілити більші інфраструктурні проекти. Я також чув про громади до 60 000 населення, і я думаю, що це не раціонально – це будуть громади важко керовані. Якщо громаду порівняти з сім’єю, то не на всіх може вистачити уваги. Я вважаю, 10 000 – це оптимальна громада. У таких, менших, громадах більша суспільна довіра до влади”, – додає Володимир Желуденко.

***

Деталі та лінки на трансляцію: http://uacrisis.org/ua/75086-stanislavska-amalgamated-community 

2024 © Усі права захищено
Слідкуйте за новинами
Побудовано на платформі

Для забезпечення зручності у користуванні цим сайтом деякі сервіси використовують технологічні особливості, а саме - cookie. Таке функціональне рішення дозволить вам не вводити одну і ту ж інформацію кожен раз, коли ви повертаєтесь на цю сторінку, або переходите з однієї сторінки на іншу тощо. Залишаючись, ви даєте згоду на використання cookie.  Докладніше