Обережно - сказ!

Сказ – одна з найнебезпечніших інфекційних захворювань, спільних для тварин та людей, яке характеризується важким ураженням центральної нервової системи й дуже часто

закінчується смертю хворого. Перші ознаки сказу після укусу – неприємні відчуття та гіперемія в області рани. Джерелом збудника сказу є хворі тварини, які виділяють вірус із слиною. Основний шлях проникнення вірусу в організм відбувається через пошкодження шкіри в наслідок укусів та ослинення.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) сказ входить в першу п'ятірку основних небезпечних зоонозів, що завдають найбільших соціальних і економічних збитків. В Україні вже більше 40 років триває епізоотія сказу природного типу. Спостерігається циркуляція вірусу серед 23 видів диких та 6 видів домашніх і сільськогосподарських тварин в різних природно-географічних зонах.

Сказом частіше хворіють дикі тварини - вовки, лисиці, єноти, борсуки, ведмеді, білки та інші. Від них при укусі, ослиненні заражаються домашні тварини і люди. Ознаки сказу дуже різноманітні. Найбільш характерні - слиновиділення, водобоязнь, агресивність, параліч, але іноді вони можуть бути відсутні. У собак і кішок сказ протікає в двох формах: буйній і тихій. Хвора буйною формою тварина стає агресивною, ховається по кутах, часто змінює місце проживання, тікає з дому, гризе неїстівні предмети.

Основні симптоми

Голос - пропадає. Собака стає дратівливою відмовляється від їжі і води, не відгукується на поклик, не слухається господаря. У неї відвисає хвіст і нижня щелепа, рясно виділяється слина, з'являється хиткість ходи. Тварина здатна мовчки, без гавкоту, накинутися на зустрічних і вкусити їх. Найбільш небезпечна інша форма сказу - тиха. Основні ознаки хвороби можуть бути виражені слабо.

Перша медична допомога після укусу

Якщо вас укусила тварина негайно зверніться до лікаря!

Коли лікар недоступний, ретельно промийте рану протягом щонайменше 15 хв мильною водою, мийними засобами, дезінфектантами для обробки ран у хірургічній практиці або іншими засобами (70%-м спиртом або 5%-м розчином йоду), що нейтралізують вірус.

Після цього неодмінно зверніться по медичну допомогу.

Для того, щоб зменшити ризик заразитися сказом ВООЗ радять:регулярно вакцинувати домашніх тварин від сказу; маленьких домашніх улюбленців (кроликів, хом’яків,

мурчаків) не можна вакцинувати, тому їх ліпше тримати подалі від доступу хижаків та інших диких тварин;

триматися подалі від тварин, тим паче, що хворі на сказ дикі тварини не бояться людей і підходять дуже близько;

для людей, що їздять до країн, де сказ поширений або постійно контактують з дикою природою, найкращим методом захисту є вакцинація від сказу.

Найпростіший захист – уникнення контакту з інфікованими тваринами. Не чіпайте їх і, за можливості, уникайте зон, де вони можуть мешкати. Адже, наприклад, зграї диких собак можуть захищати свою територію і напасти першими.

Стережіться безпритульних, а тим більше диких тварин, які не бояться самі до вас підійти.

Проте досі існують міфи на тему щеплення, які нікуди не зникають та вводять в оману громадськість. Держпродспоживслужба розвінчує поширені міфи:. Міф: вакцинувати тварин, які не виходять на вулицю або не потрапляють в дику природу, не обов'язково. Реальність: дика природа може сама "прийти" до тварини, що мешкає ізольовано. Міф: вакцинувати потрібно лише дорослих тварин, одного щеплення достатньо.

Реальність: Міф: вакцини проти сказу є "важкими" для тварин. Реальність: сучасні вакцини максимально безпечні, ефективні та мають дуже низький % теоретично можливих ускладнень. Міф: сказ переносять лише собаки, рідше - коти. Реальність: вірус вражає всіх теплокровних тварин, які потім стають його переносниками. Міф: хвора тварина завжди поводиться агресивно, в неї тече слина. Реальність: на початковій стадії слина не тече. Ознаки проявляються через 3-5 днів після зараження. Хвороба може мати безсимптомний перебіг. Тварина може бути пригніченою. Міф: захворіти на сказ можна, якщо доторкнутися до хворої тварини. Реальність: тварини виділяють вірус зі слиною. Вірус проникає в організм людини через укус, потрапляння зараженої слини на слизові оболонки, подряпини, мікроушкодження шкіри. вакцинувати обов'язково щорічно з 3-х місячного віку. Міф: люди не хворіють на сказ. Реальність: люди хворіють! В організмі людини вірус нервовими волокнами потрапляє у спинний і головний мозок, викликає запалення, параліч і смерть. Міф: до лікаря не обов'язково звертатися відразу після укусу, можна почекати якийсь час. Реальність: після появи перших симптомів медики вже не зможуть допомогти хворому. Міф: сказ виліковний. Реальність: єдиний офіційно визнаний і ефективний спосіб уникнути сказу в разі ризику зараження - своєчасна профілактична вакцинація. На сьогодні вакцина для профілактики сказу є в кожній області України. Для цього необхідно завітати до лікаря ветеринарної медицини, щоб зробити чіпування та щеплення проти сказу (можна робити з 12 тижнів віку тварини).Ідентифікація тварин повинна бути зроблена раніше ніж вакцинація проти сказу. Зазначені дії повинні бути внесені у ветеринарно-санітарний паспорт встановленого зразка, який видається у державній лікарні ветеринарної медицини. Відповідно до чинного законодавства необхідно здійснювати щеплення перед поїздкою за кордон, перед полюванням - детальніше у спільній із європейським проєктом EU4 Safer. Food Незалежно від того, Ви є власником собаки чи кота, чи обох, щорічна вакцинація має вирішальне значення для забезпечення безпеки Вашої тварини та, що надзвичайно важливо, безпеки вашої родини – оскільки сказ – це хвороба тварин, яка може передаватися і людям. Щеплення проти сказу можна зробити у будь якій ветеринарній лікарні як у державній, так і у приватній.

Досвід боротьби зі сказом в дикій фауні показує – лише пероральна вакцинація гарантує створення імунного фону в диких м’ясоїдних тварин. Пероральна імунізація диких м'ясоїдних тварин здійснюється весною та восени шляхом розповсюдження принад із вакциною вручну або авіатранспортом. Наразі, у зв'язку з воєнним станом,  проводиться лише наземний розподіл принад на узліссях, на узбіччі доріг, біля річок, на сільськогосподарських угіддях тощо. Принада має вигляд невеликих брикетів із запахом м'ясо-кісткового борошна, всередині яких капсула із вакциною. Вакцина сприяє створенню імунітету, не викликає захворювання у молодих тварин, не сприяє виділенню вакцинного вірусу зі слиною, безпечна для інших тварин, безпечна для людини та природного середовища, стабільна в польових умовах. У разі виявлення подібних принад - не беріть їх руками і не переносьте з місць розкладання, щоб тварини змогли їх знайти.

В Україні поступово зменшується кількість випадків сказу, проте війна негативно впливає на поширення сказу. Не нехтуйте своїм життям, вчасно звертайтесь за медичною допомогою!

Безпека ваших рідних, близьких та знайомих залежить від вашої свідомості.