Людям із порушенням зору
Побудовано на платформі
Повернутися до списку

Як справи, Станіславська ОТГ?

03.07.2020

Децентралізація як адміністративно-владна реформа ввійшла в життя українців зовсім недавно: перші об’єднані територіальні громади (ОТГ) з’явилися в 2015 році. За кілька років процес створення ОТГ значно просунувся, але не охопив усю територію країни. Зокрема на Херсонщині створено 35 громад, які охоплюють приблизно третину площі області. Про те, як просуваються справи в одній з громад області - Станіславській ОТГ Білозерського району - наша розповідь.

Думки щодо того, чи виправдовує себе децентралізація, різняться. Але з упевненістю можна сказати одне: все залежить від самих людей – і тих, хто мешкає на території ОТГ, і тих, хто ці громади очолює. Далеко не всі об’єднання вже при створенні отримали «в спадок» потужні підприємства з міцним бюджетом, тож фінансувати своє існування мають самі. Звісно, не забуваємо й про те, що на перший час держава надає інфраструктурну субвенцію. Але щоб налагодити життя в громаді так, аби надалі добробут і комфорт жителів були стабільними, доведеться попрацювати – всім разом, а не лише тим, хто очолив ОТГ у результаті місцевих виборів. Так вважають усі свідомі громадяни, й голови громад у першу чергу.

Цю ж думку висловив у розмові з газетою «Гривна» й сільський голова Станіславської ОТГ у Білозерському районі Володимир Желуденко. Створена ця ОТГ 29 жовтня 2017 року з об’єднанням двох сільрад – Станіслава та Широкої Балки, третім селом у складі громади є Софіївка. Площа об’єднаної територіальної громади становить 226 км2, населення – 7,7 тисячі людей.

Село Станіслав розташоване в мальовничій місцевості, яку дехто порівнює навіть із американським Гранд-Каньоном.

За першими поступовими кроками становлення громади журналісти «Гривни» можуть спостерігати щодня: в соцмережах існує кілька сторінок, пов’язаних зі Станіславською ОТГ, – і офіційна, й громадських груп. Тож і думок, і оцінок багато – головне, що є події, про які говорять, проблеми, про які дебатують і які потроху вирішують. Тож ми й вирішили поцікавитися про справи в ОТГ із перших вуст – від її очільника.

Як розповів нам Володимир Володимирович, сільраду Станіслава він очолював із 2010 року. До створення ОТГ ставився не те щоб із настороженістю, але розумів можливі ризики цього кроку. «Наша громада небагата, – пояснив свою думку Володимир Желуденко. – Коли я прораховував фінансову складову, то бачив не дуже обнадійливу картину: виживемо, звісно, але “красиво” не буде, тим більш одразу. Про це заявив і на організаційних зборах. Але виявилося багато людей, готових ризикнути, – і ми зробили це».

За фінансовими результатами першого півріччя 2019 року, як підрахував Володимир Володимирович, зокрема за показником власних надходжень на кожного члена громади Станіславська ОТГ – по області четверта… з кінця. Тобто вона серед найбідніших, а в Музиківці, наприклад, цей показник у 5–6 разів більший, бо там є бюджетоутворюючі підприємства. Та ці показники, за словами голови ОТГ, не привід для порожніх заздрощів, а стимул для загальної сумлінної праці членів громади, щоб згодом можна було впевнено спиратися на власні сили. А зараз, нарікає пан Желуденко, в тому ж Станіславі є чимало жителів, які мають власний невеличкий бізнес – чи то автомийку, чи перукарські послуги, – проте податки платити не поспішають. А це – місцевий бюджет, із якого йдуть витрати на всіх.

Голова Станіславської ОТГ Володимир Желуденко.

Податки на доходи фізичних осіб (ПДФО) є основною складовою бюджету, а з ними в Україні не все так, як хотілося б, говорить сільський голова та киває на досвід сусідньої Польщі. Там цей податок платять за місцем проживання, а в нас – за місцем роботи. Так, багато мешканців сіл Білозерщини працюють у Херсоні, там із них і вираховують ПДФО. Але ж увечері вони повертаються додому, в селах живуть їх родини, отримують медичні чи соціальні послуги, тут їх діти ходять у дитсадок чи школу – то хіба не місцева громада має отримувати цей податок? Про це варто задуматися державі, впевнений Володимир Володимирович.

«Згідно з польським законодавством, жоден законопроект не попаде до парламенту, поки по ньому не буде досягнуто компромісу між місцевим самоврядуванням і урядом. Бо поляки ставлять у голову кута саме інтереси місцевого самоврядування. Тому я й сам стараюсь не пропускати нагоди вчитися, переймати досвід, а в апараті Станіславської ОТГ 4 співробітники заочно навчаються у вишах, ще двоє планують вступити цьогоріч. На жаль, на заваді нашому розвитку стоїть і наша ментальність. Ми завжди говоримо, що нам хтось заважає, не розуміючи, що самоврядування – це і є ТИ! І тільки ми громадою разом можемо змінити життя на краще», – пояснює він.

Силами громади облаштували навіс на торговельному майданчику села Широка Балка.

Зрозуміло, що кожна людина починає оцінювати навколишнє з того, що бачить довкола себе. Тож і в ОТГ насамперед роблять так, аби потроху покращити щоденні умови життя мешканців. Так, почали завозити щебінь для підсипки вулиць без твердого покриття – за кошти з державного дорожнього фонду за співфінансування з сільського бюджету. За минулий рік у Широкій Балці поміняли вікна в школі, в Будинку культури та в будівлі сільради, у фойє БК відремонтували стелю, бо стара була скляною й уже потребувала термінової заміни. Крім того, встановили дві автобусні зупинки (щоб автобуси зупинялися обов’язково – та за всіма правилами), прочистили свердловину та відремонтували водонапірну башту для кращого водопостачання сільчан, на кількох вулицях зробили освітлення. На торговельному майданчику села облаштували навіс – на численні прохання жителів Широкої Балки. «Наш комунгосп працює без вихідних, бо дуже багато всього треба встигнути зробити», – говорить Володимир Желуденко.

Порядкують і в Софiївцi: косять траву на дитячому майданчику, бiля ФАПу, на вулицях, ремонтують вуличне освiтлення. «Навiть налагодили примiщення громадської вбиральнi!» – дивуються та радіють мешканці села на сторінках соцмережі.

 
Засмічені краєвиди села Станіслав - не надто приваблива картинка для потенційних туристів…

Масштабні роботи на території ОТГ стали можливі після того, як громада стала учасником програми DOBRE. Читачі «Гривни» знають, що це програма Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), яка спрямовує технічну та фінансову допомогу на місцевий рівень, зокрема створюючи умови для нових ОТГ. Станіславська громада виграла конкурс на участь у цій Програмі, й спеціалісти Агентства для початку допомогли скласти дорожню карту, тобто план заходів покращення роботи Станіславської сільради. Тепер же завдяки такій співпраці в ОТГ уже є декілька реалізованих важливих проектів.

Наприклад, одним із перших завдань, які поставило керівництво новоствореної ОТГ, було навести лад на території сіл – аби жителі не перетворювали на сміттєзвалища прилеглі землі. Вивчили попит, пропозиції, оптимальні маршрути, побажання громадян, прораховували економіку послуги. Почали двічі на місяць вивозити сміття з-під дворів за 5,5 гривні з проживаючої особи, почали укладати з жителями договори. Були, звісно, й незадоволені, але потроху люди зрозуміли, що жити в чистому довкіллі краще. Більше того, самі почали дбати про це. Наприклад, у травні небайдужі громадяни зафіксували жителів Станіслава, які вивезли сміття на мальовничі скелі – в місце, куди їздять відпочивати жителі Херсона, Миколаєва та прилеглих сіл. Після того, як «героїв» ославили на все село та простори Інтернету, вони, за виразом сільського голови, «щиросердно визнали свою провину, прибрали за собою та сказали, що відтепер самі стануть на захист природи»!

Активісти села прибирають скелі від сміття.

А за підтримки програми DOBRE Станіславська ОТГ пішла далі, розпочавши процес роздільного збору сміття. В селах уже встановлюють майданчики з контейнерами для окремого збору склотари та пластикових пляшок. Згодом тару сортуватимуть і здаватимуть на вторинну переробку. Через соцмережі в ОТГ поширюють заклик до мешканців громади проявити свідомість: не викидати такі відходи на смітники, а залишати їх у контейнерах, відкрутивши кришечки та зім’явши пляшки. Для початку передбачена установка 10 таких майданчиків (співфінансування програми та бюджету ОТГ), а в подальшому за потреби розширять цю мережу за кошти сільської ради.

Робота, яку проводять у ОТГ, не лишається непоміченою мешканцями сіл. Хтось каже: мало, хтось співає дифірамби. А Володимир Желуденко вважає: «Це командна робота тих, про яких дехто в селі говорить, що “протирають штани в сільській раді”. Одні подають ідею, другі готують проект, треті його обраховують, четверті організовують обговорення, п’яті дбають про реалізацію, шості всім іншим нараховують зарплату, сьомі прибирають їм приміщення, й нарешті вся громада платить податки, щоб усіх утримувати. Без когось із них жоден проект не реалізується. Моє ж завдання – організувати роботу цього механізму».

Головним він вважає залучити до роботи в місцевому самоврядуванні якомога більше активних громадян. Виходить не завжди. Наприклад, говорить Володимир Володимирович, саме громадяни похилого віку часто звертаються до сільради зі своїми проблемами. «Я їм кажу: ви один одного добре знаєте, розумієте, хто насправді потребує допомоги в першу чергу. Тож організуйтеся й підказуйте нам! Але вже третій місяць нічого не робиться – створення ветеранської організації, на жаль, загальмувало на стадії організації», – розповідає сільський голова про спроби створення ветеранської ради.

На території Станіславської ОТГ планують для початку встановити 10 таких нових майданчиків для збору сміття.

Зате молодь не підвела – й цим Володимир Желуденко дуже задоволений. Сьогодні очікування молоді та дітей кращої якості життя значно зросли, впевнений він. Вони мріють про краще життя – але їх треба навчити не тільки мріяти, але й питати себе: «Що я зробив для реалізації мрії?» І наприкінці червня, саме в День молоді, 12 представників молоді з різних сіл Станіславської ОТГ створили Молодіжну раду. «Сподіваюся, з цим розпочався новий етап розвитку громади. Адже наша молодь розумна, креативна, енергійна, завзята, й майбутнє громади – в їх руках», – говорить сільський голова.

Вочевидь, надії ці справджуються, адже в «скарбничці» ініціативної молоді є проекти, спільні з DOBRE, які вже розпочали втілювати в життя. Зокрема це налагодження діалогу з громадою через створення ком’юніті-медіа. Простіше кажучи, в ОТГ відроджують радіомовлення через гучну трансляцію, а також посилюють роботу з соціальними мережами та сайтом громади. Минулого тижня отримали персональний комп'ютер і обладнання для студії мовлення: студійний мікрофон, головні телефони, підсилювач, мікшерний пульт, акустичні системи, звукову карту. Гучномовці, розповів Володимир Желуденко, установлять у селах у місцях скупчення людей, розповідатимуть цікаві новини та важливі події – для того, аби члени громади краще розуміли свою причетність до них.

У громаді відроджують радіомовлення через гучну трансляцію, вже отримали обладнання для студії мовлення.

Ще один проект, поданий ініціативною групою активної молоді Станіславської ОТГ по співфінансуванню в рамках програми DOBRE, – це облаштування пляжних зон відпочинку на березі Дніпробузького лиману в усіх трьох населених пунктах громади.

З 1 серпня зони мають запрацювати, але до цього знадобилася велика підготовча робота. Для початку розчищати території на березі лиману запросили небайдужих жителів – із рукавичками, граблями, сапами, секаторами тощо. За допомогою техніки працівники КП “Надія” нагорнули на розчищених ділянках пісок. А до тих, «хто ставить лайки в соцмережах», сільський голова звернувся з закликом: «Ми також сподіваємось на вашу допомогу в установці й обладнанні майданчиків: нам необхідна робоча сила для установки альтанок, лавочок, спортивного та дитячого обладнання та сприяння в його збереженні. Також необхідна фінансова та матеріальна підтримка на заправку техніки, щоб підвезти пісок, придбати освітлювальні прилади».

До речі, згодом через «Фейсбук» таки знайшли каністру солярки, тепер шукають спонсорів для закупки двох світильників на сонячних батареях. Як розповідають місцеві жителі, не всі вважають створення таких пляжних зон потрібною справою – мовляв, це не найкращі місця для відпочинку. Та, по-перше, пояснює керівництво ОТГ, це лише початок, а по-друге, інші придатні ділянки в оренді. А такі зони – це частина масштабної стратегії економічного розвитку Станіславської ОТГ, для якого громада обрала напрямок туризму.

«Спочатку люди сумнівалися, що це працюватиме. Тепер починають розуміти, що це можливо, лише треба докласти зусилля. Наші краєвиди захоплюючі, й ми проводимо дуже широку рекламну кампанію – на всіляких українських і міжнародних туристичних форумах, відео та фото в Мережі, на телебаченні були сюжети тощо. Адже ми маємо використати те, чим нас щедро обдарувала природа, – на користь жителів громади. І якщо в нас будуть чисті скелі, обладнана інфраструктура для відпочинку, створені умови для туристичного бізнесу – все вийде! Хоча й не за один рік, але починати треба вже зараз, щоб устигнути міцно стати на ноги», – говорить Володимир Володимирович.

 
У липні на березі лиману в Станіславі розпочали підготовку до облаштування пляжної зони. До роботи долучилися й небайдужі жителі села.

Апоки держава надає інфраструктурну субвенцію, в ОТГ спрямовують її на найважливіше. Зокрема освіту, культуру, медицину. В Широкій Балці та Станіславі працюють Будинки культури, в Софіївці – клуб, розповів Володимир Желуденко. В усіх трьох селах є бібліотеки.

«Чим можу пишатися, то це величезною роботою, яку провели по школах, – говорить Володимир Желуденко. – В Станіславі школа з 2000 року працювала в двох корпусах. І великий, де навчаються учні середніх і старших класів, мав проблеми з опаленням, не могли обігріти приміщення, тож узимку всі навчалися в малому корпусі – навіть у коридорах, у спортзалі. Ми замінили вікна, якими свистів вітер, на сучасні, довели до ладу котельню, де раніше з п’яти теплообмінників працювали два, модернізували систему опалення, встановивши потужне насосне обладнання. Минулої зими вперше за багато років діти навчалися з комфортом! Більше того, з нового навчального року ми й молодші класи переводимо в більший корпус – місця вистачить усім. Уже поробили ремонти, за кошти, виділені державою, закупили все необхідне для найменших школярів, які навчатимуться за стандартами Нової української школи». Парти, шафи, ліжечка, новенькі матраци, подушки, ковдри та покривала для учнів, які будуть відвідувати групу подовженого дня».

Крім того, придбали меблі, матеріали для проведення дослідів і лабораторних робіт, реактиви, комплект робототехніки, інтерактивні комплекси для кабінетів фізики та хімії. В Широкобалківську школу цього року придбали нові вчительські столи, закупили обладнання для кабінету біології (державний і місцевий бюджети). А в Станіславській школі обладнали так звану ресурсну кімнату – для дітей із особливими освітніми потребами, які навчаються за інклюзивною формою навчання. Таких діток у школі 7. Кімната має три зони: навчальну, ігрову та соціально-побутову, обладнана комп’ютером, інтерактивною дошкою, мультимедійним проектором і навіть кухнею.

 
Ресурсна кімната у Станіславській школі.

«Добре, що тепер директорам шкіл не потрібно “вибивати” з райво кошти. А взагалі я прихильник так званої повної децентралізації: керівник закладу має бути справжнім господарем у своїй установі», – говорить сільський голова.

Ось лише жалкує Володимир Володимирович, що не вийшло так із медичною сферою в ОТГ. «Нас лякали, – згадує він, – мовляв, ви хоча б із освітою розберіться, а з медициною ще важче буде. Із освітою, дякувати богу, розібралися. А з медициною – чим довше триває реформа, тим важче нам сподіватися на те, що колись “воз’єднаємося” з медичними закладами».

Зараз через нюанси медичної реформи на території Станіславської амбулаторії працюють фактично три заклади: первинна ланка, терапевтичне відділення райлікарні та швидка допомога. Кожен із них має власне керівництво та незалежне від інших підпорядкування. Не звітують ні одне одному щодо хворих, ні керівникам ОТГ – щодо використання коштів. Адже приміщення й обладнання знаходяться на балансі ОТГ, районна медицина їх орендує – за символічну 1 гривню. Кошти на сплату комунальних платежів надає місцева влада – але звіту про них не отримує, тож не може знати, чи є економія, яку можна було б використати на інші потреби.

«Ми переобладнали котельню амбулаторії під використання твердого палива, аби відійти від потреби в газі. Але медики на нове опалення не перейшли, чому – не знаю: може, не хочуть ускладнювати собі життя тендерами на закупівлю вугілля або вважають, що з такими котлами більше мороки. Тож гроші на переобладнання використані, а котельня простоює й економія на газі не відбувається. Словом, три господаря в одній установі – немов три хазяйки на одній кухні…», – розповідає Володимир Желуденко.

Станіславська сільрада підготувала приміщення для обладнання Центру надання адміністративних послуг.

Тож зрозуміло, що більше ладу буде там, де є чітко визначена мета. Наприклад, успішним обіцяє стати проект у партнерстві з міжнародною Програмою «U-LEAD із Європою», яка фінансується Європейським Союзом, – із покращення якості надання адміністративних послуг. У рамках цього партнерства Станіславська сільрада підготувала приміщення для обладнання ЦНАП (центру надання адміністративних послуг), а партнери надали матеріальне й інституційне забезпечення. Прийом громадян тут відбувається за принципом єдиного вікна, в прозорому, світлому, зручному офісі. Проблема – лише в кадрах. Вакансіями, розповідає Желуденко, зацікавилися 8 мешканців громади, заяви на конкурс подали 4, пройшли двоє. Цього дуже мало – проте бажаючих, попри скарги на відсутність роботи в селі, немає. Звісно, й робота ця непроста, бо вимагає не лише знання законів, а в першу чергу спілкування з людьми – а йдуть сюди ті, хто має проблеми: субсидії, пенсії, інвалідність, допомога дітям тощо.

Схожа ситуація і з банківськими установами: ще 8 місяців тому в Станіславі закрилося відділення «Ощадбанку». Воно вкрай потрібне в селі, але досі не можуть знайти працівника. Тож надія знову на молодь або на свідомість громадян, повертається до найболючішої теми Володимир Желуденко: «Я завжди кажу тим, хто вдома на дивані скаржиться в Мережі на життя: хочеш жити в комфортному селі – зроби його таким! Почни щось робити сам, а не чекай, аби хтось зробив це за тебе».

Потроху люди починають розуміти це, цікавляться життям громади. Можливо, розвитку громадянської свідомості сприятиме обізнаність у загальних справах, сподівається сільський голова. Заради цього навіть відродили паперовий носій інформації – місцеву листівку «Світанок Станіславської ОТГ». Уже є проектний номер, а виходитиме видання один раз на місяць. У ньому будуть висвітлювати життя громади – новини, події, свята, проблеми й досягнення ОТГ. Головне – донести достовірну офіційну інформацію до мешканців громади, особливо тих, хто не користується Інтернетом, але теж хоче мати можливість долучитися до розбудови громади й бути у вирі всіх громадських подій.

«Світанок Станіславської ОТГ» щомісячно висвітлюватиме життя громади.

«Коли кожен зрозуміє, що він – не сторонній споглядач, а частинка громади, тоді громада існуватиме. І буде саме такою, як захочуть люди», – впевнений голова Станіславської ОТГ Володимир Желуденко.

У статті використано світлини Олега Марчука, Володимира Желуденка, Анни Сербін та інших користувачів Інтернету, опубліковані на сторінках Станіславської ОТГ у соцмережі «Фейсбук».

 

Джерело: https://grivna.ks.ua/publikatsii/yak-spravi-stanislavska-otg

2024 © Усі права захищено
Слідкуйте за новинами
Побудовано на платформі

Для забезпечення зручності у користуванні цим сайтом деякі сервіси використовують технологічні особливості, а саме - cookie. Таке функціональне рішення дозволить вам не вводити одну і ту ж інформацію кожен раз, коли ви повертаєтесь на цю сторінку, або переходите з однієї сторінки на іншу тощо. Залишаючись, ви даєте згоду на використання cookie.  Докладніше