Медичні відходи в час пандемії. Відходи, інфіковані вірусом COVID-19
У зв’язку із поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом, увесь світ підіймає перед собою питання, які раніше відходили на другий план. Серед таких питань є й проблема поводження із медичними відходами.
В України діють Державні санітарно-протиепідемічні правила і норми щодо поводження з медичними відходами, затверджені наказом МОЗ від 08.06.2015 № 325.
Саме там і наведена класифікація такого виду відходів.
Медичні відходи поділяються на такі категорії:
- категорія А - епідемічно безпечні медичні відходи - харчові відходи всіх відділень закладу, відходи, що не мали контакту з біологічними рідинами пацієнтів, побутові відходи (тверді, великогабаритні, ремонтні) всіх відділень закладу, крім інфекційних;
- категорія В - епідемічно небезпечні медичні відходи - інфіковані та потенційно інфіковані відходи, які мали контакт з біологічними середовищами інфікованого матеріалу;
- категорія С - токсикологічно небезпечні медичні відходи – відходи, що можуть становити загрозу хімічного характеру;
- категорія D - радіологічно небезпечні медичні відходи - матеріали, що утворюються в результаті використання радіоізотопів у медичних та/або наукових цілях, що перевищують допустимі рівні, встановлені нормами радіаційної безпеки.
1. Чи є в Україні належна інфраструктура та наявна практика поводження з медичними відходами в принципі?
Така інфраструктура наразі існує. Зараз таку діяльність ліцензує Міністерство енергетики та екології, і у ліцензійному реєстрі нараховується до тридцяти ліцензіатів, які можуть здійснювати знешкодження та утилізацію медичних відходів.
2. Які особливості поводження з медичними відходами від COVID-19?
Такі відходи віднесені до категорії «Б» – епідемічно небезпечні медичні відходи. Отже щодо них прописані і діють такі етапи поводження: збирання та сортування відходів, маркування, знезараження та дезінфекція, транспортування відходів у накопичувальні контейнери у межах закладу, де вони утворюються. І — утилізація відходів, які можуть бути утилізовані. Захоронення таких відходів заборонено, лише знешкодження.
Важливий фактор поводження з такими відходами – це організувати креме збирання та високий ступінь персонального захисту осіб, які займаються збиранням таких відходів. Клас захисту має бути не нижчим, ніж FFP3.
3. Куди подіти величезну кількість використаних ЗІЗ під час пандемії?
У Китаї та Сполучених Штатах від самого початку пандемії були розгорнуті мережі для окремого збирання захисних масок від населення та таких служб, як, наприклад, поліція. З точки зору вірусологів щодо використання засобів захисту, їх достатньо знезаразити дезинфіктантом, тобто – хімічно. На поверхні вірус може жити до 5 днів; після такого знезараження він помирає.
4. А як щодо загальних відходів пацієнтів, таких як використаний текстиль і тканини?
Якщо такі матеріали є не дуже забрудненими рідинами або виділеннями пацієнтів, такі відходи прирівнюються до твердих побутових.
5. Як необхідно поводитись з побутовими відходами, які надходять із будинку, де хворий на COVID-19? І чи є різниця в поводженні з такими відходами, які надходять з офісу чи торгової точки, де був виявлений хворий?
У наших реаліях, коли більшість твердих побутових відходів їдуть на полігон, а інфраструктура окремого збирання медичних відходів від населення відсутня, це рішення лишається за утворювачами відходів. Отже, можна лише порадити наступні кроки: продезінфікуйте ті відходи, які мали безпосередній контакт зі слиною хворого. Використовуйте міцні поліетиленові пакети та щільно зав’язуйте їх перед викиданням у контейнери. І не забувайте сортувати відходи.
6. Чи слід складати в червоні мішки контейнери гострих виробів (одноразові та багаторазові) від COVID-19?
Чіткої регуляції щодо цього питання немає – все залежить від вимог підрядника з утилізації. Наприклад, для одних технологій наявність металу у складі відходів є критичною, а інші допускають наявність таких речовин.
7. Чи потрібно відходи пацієнтів із COVID-19 відокремлювати від інших інфекційних відходів?
Якщо це інфекційні відходи, то і ставлення до них має бути відповідним. Я особисто не бачу сенсу відокремлювати відходи від хворих коронавірусом від інших інфекційних відходів. Достатньо дотримуватися спеціальної схеми поводження з відходами, затвердженої у медичному закладі. Тим більше, що хворі на коронавірус мають утримуватися окремо від інших хворих, тож і утворення таких медичних відходів уже буде відокремленим.
8. Хто в Україні повинен збирати та утилізовувати медичні відходи?
Однозначно, це має бути підприємство, що має відповідне технологічне обладнання та ліцензію. Важливим, але досі нереалізованим в Україні є використання нецінового критерію при виборі підрядників на надання послуги з утилізації.
9. Хто збирає та утилізує медичні відходи від COVID-19?
До поводження з медичними відходами віднесено чіткий перелік юридичних осіб, його можна знайти на офіційному реєстрі Міністерства енергетики та екології. Слід відзначити, що з цього переліку лише одна компанія може надати послугу з утилізації, решта займається знешкодженням.
10. Чи є у нас, як громадян України, гарантія, що медичні відходи переробляються правильно?
Такої гарантії, на жаль, немає. Кількість утворюваних медичних відходів, за нашими розрахунками, значно занижена. Багато медичних закладів викидають свої медичні відходи у баки для твердих побутових відходів, і вже на цьому етапі гарантії закінчуються. Більш того, існуючі в Україні реальні потужності можуть покрити до 15% дійсного обсягу небезпечних медичних відходів, які утворюються.
Джерело: https://ecolog-ua.com/news/medychni-vidhody-v-chas-pandemiyi-vidhody-infikovani-virusom-covid-19