Станіславська громада завдяки спільній плідній співпраці робочої групи та консультантів Програми «Децентралізація приносить кращі результати та ефективність» DOBRE розробила Стратегію сталого розвитку Станіславської громади на 2019-2027 роки. Один із найголовніших результатів – сформульовано бачення громади, якою вона прагне стати у майбутньому. І це бачення базується на розвитку економіки громади завдяки розвитку туризму. Тому в проекті Програми з місцевого економічного розвитку робоча група передбачає ряд заходів для впорядкування хаотичності відвідування громади екскурсантами, комплекс маркетингових заходів, розроблення власного, унікального бренду.
Звершувшись із проханням до фахівців Програми «Децентралізація приносить кращі результати та ефективність» DOBRE щодо можливості надання кваліфікованої допомоги з розробки логотипу Станіславської ОТГ було отримано позитивне рішення.
Так, після першої робочої зустрічі із фахівцем з розробки логотипу громади Леонідом Марущаком було складено історичну довідку громади, проведено робочу екскурсію.
І вже 02.03.2020 року Леонід Марущак повернувся в громаду аби поділитися своїми напрацюваннями та пояснити учнівській молоді доступною мовою поняття "логотип" та "бренд". Цей захід необхідний для ширшого залучення молоді до конкурсу на створення логотипу громади, що буде оголошений в найближчий час.
Якою фахівець бачить нашу громаду, передано з його слів:
"Мис Гіпполая.
Лише в цьому місці сонце сходить над водами Дніпра, а заходить над водами Південного Бугу. Я не знаю чому, але поміж всіх принад цієї місцини мене вразив саме цей фактор.
Це напевно найбільша концентрація маяків на такій малій ділянці суші. Справа в тому, що ця дорога пролягає над дуже складним судохідним шляхом в Дніпро-Бузькому лимані, де суднам потрібно пройти до 12 колін, аби потрапити до портів Миколаєва чи Херсона.
Одним з найвідоміших маяків, які складають складну навігацію в цих водах є Станіслав-Аджигольський задній маяк - по праву інженерна пам'ятка України, творіння легендарного Володимира Шухова. Але не меньше емоцій у кожного викликає Хаблівський задній (створний) маяк. Цей маяк стоїть далеко в степу, так що водойми навколо не видно. Спочатку важко зрозуміти маяк то чи якась водонапірна башта.
Для більшості Гіпполая мис (Станіславів мис) відомий як "Херсонські гори". І тут знову топонімічна помилка. Місцеві називають обривисті кручі "Скелями". І логічно їх називати Станіславські скелі. Комусь може здатись дивним використання слова "скелі" для глинястих утворень. Але коли спуститись до водойми, стоючи під цими кручами, ти дійсно ловиш себе на думці, що це таки скелі. Характерне охрове забарвлення вказує на різношарові поклади глини в цих "скелях".
Найкращим місцем для огляду мису Гіпполая є село Софіївка. У східній частині села є низовина, в якій здавна були поселення людей. З берега, між озером Солонець та водами Дніпра відкривається панорама на Дніпро-Бузький лиман та мис Станіслав, який з цього місця виглядає як коса.
Навіть не всі місцеві знають про дивовижний наскрізний грот у цих скелях. Нам ніхто так і не зміг сказати чи має він назву, але то не важливо. Їздячи по селу Станіслав, ми не мали логістичного плану, просто тинялись, і в якийсь момент, виринули поміж вулиць до самого обриву. Від дороги до краю над водою було метрів 30 і мені чогось дуже захотілось туди. Ліворуч була величезна балка. Пізніше нам стало відомо, що та частина села, яка знаходиться по ту сторону балки називається "Мовчанівка". Між балкою та обривом ми помітили утворення, яке подібне до кратера. Спустившись вниз, відразу помітили грот, зайшовши в нього перед нами відкрився дивовижний краєвид на лиман. Ми навіть не могли уявити, що то наскрізний грот - про це місце немає інформації в жодному путівнику чи дописі. Якщо комусь цікаво - ось координати цього місця 46.5649, 32.1571
Раніше ці берега були "Всипані" млинами. На старих мапах та на зображеннях цих місць можна розгледіти не лише традиційні дерев'яні млини, а й циліндричні кам’яні, якими так пишаються португальці, голанці та інші. Нажаль, на цих берегах не вберегли жодного. Останній дерев'яний млин зруйнувала негода декілька років тому. Далеко від берега, на околиці села Прибузьке (Галицинівська ОТГ) можна ще побачити рештки такого млина. Кажуть в музеї під відкритим небом в Пирогові зберігається млин, який свого часу перенесли зі згаданого вище села Олександрівка.
Принад історичних та сучасних у Станіславській громаді катьма! Кожному совкодрочеру на замітку: в селі Широка Балка є сільський РАЦС. Ну де ви ще бачили спеціально збудовану будівлю РАЦСу в селі? Далеко не у кожному місті навіть обласного значення були збудовані спеціальні приміщення для ЗАГСів. Радянська обрядовість, поки що є для нас буденністю, тому навіть для місцевих в цьому будиночку, над балкою, немає нічого особливого.
Знаєте що саме цікаве. Візит до Станіславської громади - це дійсно кращий варіант для вікенду. Головне, це прибути туди досвіта, а до заходу сонця ви матимете чим зайнятись оглядаючи усі принади цієї ділянки суходолу, що омивають води Дніпра та Бога (Південний Буг). А як стане часу, або ж вам і не цікаві історичні принади, то тут є змога сісти в байдарки і стати на весла. Веслуйте у напрямку Станіслав-Аджигольських маяків, переконайтесь у тому, що маяки- то єдина архітектура, яка не нівечить ландшафт, а доповнює його.
Моя вам порада, якщо ви знаєте силу поняття "змінити картинку" - то вам сюди. Не сидіть і не нийте. Досліджуйте та подорожуйте. Якщо ви все ж вирішите катнути в Станіславську ОТГ то ось вам посилання на того, хто дійсно любить та знає свій рідний край.
Та якби там не було, але пам'ятай - тільки тут ви зустрінете сонце, яке встає над водами Дніпра, а сідає над водами Бога.